Рокитнянський район створено постановою Всеукраїнського
Центрального виконавчого комітету 7 березня 1923 року.
Населення району за станом на 01.01.2010 - 29359
чол. (1,7 % від населення області),
у тому числі:
сільське 17862 чоловіків
45,7 %
міське 11497 жінок 54,3 %
Національності, які проживають на території
району:
українці, росіяни, білоруси, молдавани, грузини, вірмени,
азербайджанці, таджики, казахи, афганці, іранці, пакистанці, йорданці,
киргизи, латвійці, нігерійці, узбеки, євреї, бангладешці.
Географічне розташування:
Рокитнянський район розташований у південній частині Київської
області у 120 км від м. Києва і лежить у межах Придніпровської
височини. Межує з Білоцерківським, Таращанським, Миронівським,
Богуславським та Кагарлицьким районами Київської області.
Територія району становить 661,5 кв. км.
Через район проходить Південно-Західна залізниця із станціями: смт Рокитне,
с.Бушево, с. Ольшаниця, с. Житні Гори, с. Бирюки.
Відстань від смт Рокитне до м. Києва: залізницею - 131км; автошляхом – 120 км
Клімат району помірно-континентальний, м`який і досить вологий
з теплим тривалим літом та помірною, часто нестійкою зимою, з невеликим
сніговим покровом та частими відлигами.
Середня температура червня +17
градусів, січня - 7 градусів. Найбільш теплі місяці липень, серпень,
найбільш холодні місяці – січень, лютий.
Середньорічна кількість опадів 545 мм. Вітри
переважають південно-західного напрямку.
Поверхня району платоподібна, пологохвиляста, розчленована
річковими долинами, густою мережею ярів та балок. Найбільші річки: Рось,
її притоки Горохуватка і Рокита (басейн Дніпра).
Поширені чорноземи типові малогумусовані (75% площі району) та
чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти.
Ліси займають 14,1 тис. га. Основні деревні породи: сосна,
дуб, ясен, клен, граб.
Природні ресурси (корисні копалини): граніти, пісок, глина.
Із загальної площі району сільськогосподарські угіддя
складають 45,98 тис.га, орної землі 41,594 тис.га, сіножаті 2078,3 га,
пасовища 1870,1 га,
площа водного дзеркала складає 1,403 тис.га, під дорогами 0,825 тис.га, відкриті заболочені землі – 0,558 тис.га.
Історична довідка:
Перші людські поселення Рокитнянщини археологи датують VІ –
ІІІ тис. до нашої ери.
В епоху Київської Русі по р. Рось проходили південні кордони
держави.
Топонім "Рокитне” вперше зустрічається в актових документах ХV
ст. На той час внаслідок частих набігів татар містечко занепало, жителі
і власники покинули його. А вже у др. пол. ХVІ ст. Рокитне – місце
проживання українського козацтва. У 80–х р.р. воно було визнане
польською короною як маєток одного з ватажків реєстровиків К.
Косинського. Особистий конфлікт за права на
Рокитне між К. Косинським і білоцерківським старостою Я. Острозьким
переріс у справжню війну, яку частіше називають першим
козацько-селянським антипольським повстанням 1590-1593р.р.У
1648-1712р.р. Рокитне було сотенним містечком Білоцерківського полку з населенням 1700 чоловік і
гарнізоном із 171 козака.
У 1686 р. Рокитне за так званим Вічним миром відійшло до
Польщі. Після другого поділу Польщі (1793) Рокитнянщина увійшла до
складу Російської імперії та була віднесена до
Васильківського повіту Київської губернії. На цей час населення
Рокитного становило 5 тис. чоловік.
50-ті – середина 60 – рр. ХІХ ст. характерні численними
селянськими бунтами.
Після 1861 р. звичне життя Рокитного поступово змінюється.
Визначними постатями цього часу серед уродженців Рокитнянщини є: професор богослов’я П.А. Троцький (1835 – 1900), композитор М.А.Мільнер
(1886-1953); актор Польського театру у Києві Йосип Весенін
(справжнє прізвище – Іжикевич) (1896-1937).
Колишні кріпаки все більше втягувалися в
товарно-грошові відносини. Прискорився розвиток промислового
виробництва. На поч. ХХ ст. у містечку було понад 20 дрібних
підприємств, 10 кузень та понад 100 крамниць. Згідно 1-го загального
перепису населення Російської імперії 1997 р. у Рокитному нараховувалось
864 двори з населенням 5625 чоловік. Влітку 1920 р. на території району
встановлюється радянська влада, перші кроки якої викликали масові
невдоволення серед селян.
Район створений постановою Всеукраїнського Центрального
виконавчого комітету 7 березня 1923 року. У 1929-1930 рр. пройшла
суцільна колективізація. Наслідком державної аграрної політики став
голод 1932-33 р.р. Рокитнянський район – серед території, що найбільше
від нього постраждали. Станом на 01.01.1936 року населення району
становило 58288 чоловік, функціонувало 39 колгоспів, 2 МТС, 9
промислових підприємств.
З кінця липня 1941 р. по 25.01.1944 р. район окуповується
німецько-фашистськими військами. На фронтах Великої Вітчизняної війни
загинуло 3624 жителі району, 2172 пропали безвісти, 622 нагороджені
бойовими орденами і медалями, 6 – удостоєні звання Героя Радянського
Союзу.
Повоєнна відбудова відбувалась повільними темпами. В
1950-1960-х рр. пройшли процеси укрупнення сільськогосподарських
підприємств, відкривається ряд нових промислових об’єктів. В
період 70 – 80-х рр були побудовані 2 школи, ПТУ, 3 дитячих садки,
поліклініка, банк.
Серед відомих людей району цього часу - Маркевич Олександр
Прокопович (1894 – 1978) – зоолог, академік АН УРСР з 1957 р., заслужений
діяч наук УРСР з 1965 року. Автор понад 300 праць з питань зоології,
паразитології тварин, історії і методології біології. Засновник
української школи паразитологів. Був професором Каїрського університету,
учасником міжнародних наукових форумів. Бурлака Федір Миколайович (1902-
1972) - автор історичних повістей і романів про героїчне минуле
українського народу і боротьбу трудящих за радянську владу: "Кар’єра
агронома Кучерявого" (1933), "Битва на Кодимі" (1945), Остап Вересай
(1959), "Накануне"(1964). У книзі "Потоплені пороги" (1966) згадує про
виступ жителів села Довгалівське проти панів Браницьких.Також серед
відомих уродженців Рокитнянщини слід відзначити: Г.К.Михненко
(народився в селі Насташка 1910 року) - український педагог, Герой
Соціалістичної Праці; родом із Ромашок Ф.П.Чередніченко
(1901-1942), професор Київського політехнічного інституту, брав участь у
проведенні наукових досліджень в оборонній галузі, розстріляний
фашистами; у селі Ольшаниця народилися письменник, кандидат юридичних
наук І.М.Логвиненко (1922) та новатор сільськогосподарського
виробництва, Герой Соціалістичної Праці М.В.Кривенко (1936-1983);
Героїв Радянського Союзу М.Г.Бондаренка,
В.І.Козловського, Б.М.Котляревського, М.В.Прасолова, Г.С.
Хоменка, О.О.Шевченка.
Із здобуттям незалежності у 90-х роках, розвиток Рокитнянщини,
як і всієї України, визначається перехідним періодом і оновленням у
всіх сферах суспільного життя. Відбувається реформування аграрного
сектору економіки, переробної промисловості, сфери послуг, освітньої та медичної галузей, соціально-культурної сфери
Сучасна Рокитнянщина, яку утворюють 23 населені пункти, є
одним з важливих регіонів Київської області, що впевнено утримує
провідні позиції з виробництва зерна протягом останніх років.
Сільськогосподарська галузь нараховує 46 агроформувань: 20
суб’єктів господарської діяльності та 26 селянських (фермерських)
господарств.
Функціонують у районі і 7 підприємств добувної, харчової
промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції.
Активно розвивається і підприємництво: у 2009 році було
зареєстровано 21 юридичну та 121 фізичну осіб-суб’єктів підприємницької
діяльності. За підсумками 2009 року у районі функціонують 161 малих
підприємств.
Тривають перетворення і в соціально-культурній сфері району.
З 01 червня 2005 року у районі функціонує дитячий будинок
сімейного типу родини Кудель, у червні 2007 року створено прийомну сім’ю
родини Колеснікових.
Понад 30 років Рокитнянщина користується природним газом. Та
все ж декілька населених пунктів залишалися не газифікованими. Але у
травні 2007 року голубе паливо прийшло у с, Бушево та с. Луб’янку. У
2008 році підведено газ до Любки, а також завершилося прокладання
підвідного газопроводу до єиного не газифікованого у районі села
Запруддя. А вже 15 жовтня 2009 року відбулося
урочисте запалення факелу з нагоди відкриття та освячення газопроводу у с. Запруддя. Тож Рокитнянський район став єдиним на
Київщині, де жителі усіх населених пунктів користуються природним газом.
У вересні 2008 року у смт Рокитне закладено капсулу під
будівництво спортивної школи сучасного зразка.
21 вересня 2008 року Рокитнянський район відзначив 85-у
річницю свого утворення.
Видатні люди сучасної доби Рокитнянщини:
У селі Савинці жив і працював працівник сільського
господарства – механізатор, Герой Соціалістичної Праці П.П.Сухецький.
У с. Пугачівка народилася
Заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук,
професор, перший заступник директора Інституту корекційної педагогіки і
психології НПУ ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри логопедії М.К.Шеремет.
Заслужені працівники сільського господарства - В.І.Литвин,
В.М.Бурченко, В.В.Балинець, П.О.Сукайло, П.К.Балабушка, С.М.Чорненький.
Заслужені учителі України - М.Л.Сич,
Т.І.Шаравара.
Заслужений журналіст України -
Н.М.Марущак.
Заслужений працівник
промисловості України - М.М.Сіренко.
Тетяна Водоп'янова – уродженка смт Рокитне,
вихованка Рокитнянської ДЮСШ, чемпіонка Європи, призерка чемпіонату
світу, учасниця Олімпійських ігор у Нагано (Японія) з біатлону.
Катерина Григоренко - уродженка с.
Острів, чемпіонка України 2005 року, член збірної команди України з
лижних гонок, учасниця Зимових Олімпійських ігор у Турині (Італія) та
чемпіонату світу 2007 року в Японії.
Видатні історичні пам’ятки:
У Рокитнянському районі на обліку знаходиться 38 пам'яток
історії та культури, з них: археології – 6, історії – 23, мистецтва – 3,
архітектури - 6.
Із архітектурних споруд, розміщених на території району, 5
занесені до Державного реєстру та включені в Державний каталог, як
пам'ятки історії та культури: Троїцька церква в с. Бушево (1750 рік,
дерев'яна) – включена до туристичного маршруту по р. Рось; Михайлівська
церква із дзвіницею в с. Острів (1740 рік, дерев'яна) - включена до
туристичного маршруту по р. Рось; Церква Йосифа Обручника (с. Житні
Гори, 1756 рік, дерев'яна); Миколаївська церква у
с. Синява (1730 рік, дерев'яна козацька Церква, яку відвідував Богдан
Хмельницький) - включена до туристичного маршруту
по р. Рось; Покровська церква у с. Ромашки (1843 рік, кам'яна, зразок
пізнього класицизму).
Історичні місця:
На території району є археологічні пам'ятки: залишки змійових
валів, оборонних укріплень часів Київської Русі (урочище Піщане, смт
Рокитне); залишки літописного міста Торчеськ (ХІ-ХІІІ ст.) – столиці
Пороського удільного князівства; залишки 11 курганів часів черняхівської
культури.
Видатні підприємства:
ПП „Сімол” (колишнє ВАТ „Рокитнянський маслозавод”, директор Сіренко
Михайло Миколайович) - одне з прибуткових підприємств, що у 2008 році
відзначило своє 80-річчя, постійно дбає про конкурентноспроможність
продукції з цільного молока. Щодоби підприємство переробляє 25-30 тонн
молока. Понад 15 найменувань продукції престижної торгової марки
„Рокитняночка” мають своїх споживачів не лише в м. Києві і столичній
області, а й за її межами.
ПП „Сімол” – є лауреатом Міжнародного конкурсу „Золоті торгові
марки-2004” .
Сіренко М.М. – Заслужений працівник промисловості України,
також має Почесну орденську відзнаку ІІІ ступеня „Суспільне визнання”,
його роботу відзначено Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.
Адреса: 09600, смт Рокитне Київської області, вул. Заводська,
1,
тел. 8 (04462) 5-13-04, 5-22-34
ВАТ „Синявське” (директор Литвин Ольга Петрівна) - за
результатами врожайності зернових та технічних культур господарство -
лідер агропромислової галузі не тільки району, а й Київщини. Засноване у
1922 році. Багатогалузеве, з зерно-буряко-насінницьким напрямком та
розвинутим тваринництвом. Зернові культури в структурі посівних площ
займають більше 40%. Площа ріллі – 4112 га.
Своє застосування у „Синявському” знайшли впровадження
сучасних технологій виробництва, застосування висококласних машин
відомих світових виробників, апробування на полях нових зернових культур
та цукрових буряків, на виробництві яких господарство спеціалізується.
Товариство – лауреат Всеукраїнського конкурсу „Золота
фортуна”, нагороджене Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.
Переможець конкуру „Кращий роботодавець року”
Адреса: 09602, смт Рокитне Київської
області, вул. Зарічна, 2,
тел. 8 (04462) 5-39-89, 2-42-34, ф. 2-43-45
СТОВ „Росія” (директор Бурченко Василь Миколайович) має
зерно-буряковий напрям з розвитком молочного
тваринництва. У землекористуванні 2481,68 га землі. Поголів’я великої
рогатої худоби 1500 тварин, в т.ч. 600 корів. Від кожної фуражної корови
у середньому отримують біля 6000 кілограмів молока. Має статус
насінницького господарства, створені всі комплексні умови для реалізації
насіння зернових культур високих репродукцій. Виробляє валової
продукції за рік в середньому більш як на 18 млн. грн. Рентабельність
підприємства 24,7%. СТОВ „Росія” – у числі лідерів за комплексною
оцінкою фінансово-господарської діяльності.
Бурченко В.М. – Заслужений працівник сільського господарства
України. Переможець конкуру „Кращий роботодавець року”
Адреса: 09623, с. Ромашки Київської області,
тел. 8 (04462)
5-11-76, 2-36-76
СТОВ „Обрій” (директор Соколенко Олена Іванівна) створене у
2002 році і фактично з часу свого створення є одним із лідерів
сільськогосподарського виробництва у районі. Предметом діяльності
товариства є вирощування і реалізація зернових та технічних культур на
площі 1200 га. 60-центнерні врожаї пшениці, 500-центнерні – цукрових
буряків товариство отримує завдяки впровадженню у виробництво нових
технологій вирощування сільськогосподарських культур. Також товариство здійснює розведення
племінної великої рогатої худоби, продаж молодняка, м’яса та молока.
З 2005 року СТОВ має статус племінного заводу з розведення та
вирощування української червоно-рябої молочної породи великої рогатої
худоби.
Адреса: 09641, с. Луб’янка Київської області,
тел. 8 (04462)
2-76-18
СТОВ „Нива” (директор Сукайло Петро Овксентійович) –
зерно-бурякове господарство з розвинутим тваринництвом. Орендує 2762 га землі.
Валове виробництво зерна досягло 6000 тонн при середній врожайності 65,4
ц/га. У господарстві функціонують: забійний цех, млин, крупорушка,
олійниця.
Сукайло П.О. - Заслужений працівник сільського господарства
України, нагороджений орденом „За заслуги ІІІ ступеня”.
Адреса: 09600, смт Рокитне Київської області, вул. Вокзальна,
109,
тел. 8 (04462) 5-33-81, 5-23-40
